Головна » 2017 » Вересень » 9 » До Ювілею Григорія Сковороди
15:33
До Ювілею Григорія Сковороди

    Минули століття, як філософ мандрував Україною, збурюючи душі співвітчизників. Ще за життя Григорія Савовича називали «українським Сократом»,  хоч твори не були надрукованими, а поширювалися серед людей у рукописах, устами народу.
    Образ філософа – просвітителя постає зі спогадів улюбленого учня і найщирішого друга Сковороди Михайла Ковалинського: «одягався він пристойно, але просто;  їжу мав, що складалася з трав,  плодів і молочних приправ, споживав її ввечері, після заходу сонця;  м`яса та риби не їв не через марновірство, а із своєї внутрішньої потреби; для сну виділяв свого часу не більше чотирьох годин на добу; вставав до зорі і, коли дозволяла погода, завжди ходив пішки за місто прогулюватися на чисте повітря і в сади; завжди веселий, бадьорий, легкий, рухливий, стриманий, цнотливий, всім задоволений, добродушний, принижений перед усіма, охочий до слова, де не змушений говорити, із усього виводив мораль, шанобливий до будь-якого стану людей, відвідував хворих, утішав печальних, ділив останнє з неімущими, вибирав і любив друзів за їхнє серце, мав побожність без марновірства, вченість без зазнайства, поводження без лестощів .»
    Ученики - семінаристи  поважали Сковороду як учителя і намагалися не пропускати його лекцій; до їхніх характеристик-оцінок він підходив диференційовано і справедливо. У списку учнів «школи синтаксими» за 1763-й рік Г. Сковорода давав учням такі характеристики-оцінки «весьма остр», «остр», «зверок острой», «горазда понят», «не очень понят», «весьма не понятен» , «туповат», «туп», «очень туп», «самая безтолковица». Для нього не існувало кастових пріоритетів.

 

  Пізнаємо філософа через його праці  

 

Читаємо твори Григорія Сковороди

«…Сьогодні я встав раненько – на цілу годину і третину раніше сходу сонця.
   Звертаючись до самого себе з такими словами, я почав підводити підсумок часу: коли, для скількох, на які дурниці я витрачав річ, дорожчу за все. Я ще й зараз не вмію користуватися часом, і навіть той час, який тепер у моєму розпорядженні, витрачається на дрібниці, або, що ще гірше, на смуток , або, що найгірше, на гріхи.
   На майбутнє ми надіємось, сучасним нехтуємо: ми прагнемо до того, чого немає, нехтуємо тим, що є, ніби те, що минає, може вернутись назад або напевно мусить здійснюватись сподіване».
   Десь саме в ці зоряні хвилини був написаний один з найбільш характерних для Сковороди віршів, який так багато говорить про його душевні муки, в яких тріпочуть болі цілого роду людського:

Час життя дорогоцінний,

Ми ж тебе не бережем!

Ми ж тебе, мов порох тлінний,

Розсипаєм навзаєм!

Ніби прожита година повернутися знову,

Ніби до власних джерел повернутися

знову ріки!

Ніби ж ми власноруч сіємо літ полову,

Ніби ж наш вік вікувати будемо ми вовіки!

 

Та й для чого ж нам бажати

Восьмисот предовгих літ,

Коли ми життя на жарти

Байдикуєм з роду в рід!

Ліпше чесно жить годину, аніж цілий день

у скверні,

Ліпше один день святий од безбожного року.

Ліпше рік один пречистий, ніж десятки літ

осквернені,

Ліпше десять літ пречистих, ніж тягти

життя мороку.

Любий друже, мить наспіла,

Байдики облиш ураз

І в сю ж мить берись до діла:

Плине час і зрине час!

Не наше те, що збігло мимо нас,

Не наше й те, що зродить грядуща нам пора,

День нинішній ще наш а не ранковий час,

Не знаєм, що несе вечірняя зоря.

 

Як життя не вмієш жити,

То повчись хоча б сих слів!

Ах, твій розум помістити

Слів сих хитрих не зумів.

Знаю, що наше життя – це суєте потік,

Знаю, що найглупіша істота – людина пливе у нім

без пуття,

Знаю, чим далі вона животіє, тим глухішає з року в рік,

Знаю, сліпий той, хто закладає собі життя…

Не братайся з тими, хто  все зло ховає,

Жий у дружбі з добрим – добрий серце має,

 

Не вганяйся за вітром, як ті вітрогони,

Хай в тобі панують розуму закони.

Тільки так затям ти: в кому дух свобідний,
Тому стелить доля шлях шорсткий і бідний.

 

Афоризми Григорія Савича Сковороди

Актуально!

  • Щастя твоє в тобі самому: пізнавши себе, пізнаєш усе, а не пізнаєш себе – ходитимеш у темряві.
  • Ні про що не турбуватися, ні за чим не турбуватися – значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – це рух.
  • Любов виникає з любові: коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
  • Не все те отрута, що неприємне на смак.
  • Бери вершину і матимеш середину .
  • З усіх утрат втрата часу найтяжча.
  • Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
  • Більше думай і тоді вирішуй.
  • Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити.
  • Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.
  • Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
  • Розум завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого.
  • З видимого пізнавай невидиме.
  • Немає нічого за підступного ворога, але немає нічого отрутнішого від удаваного друга.
  • Мудрець мусить і з гною вибирати золото.
  • Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.
  • Все минає, але любов після всього зостається.
  • Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.
  • Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!
  • Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба значити час, місце і міру.
  • … Добра старість – нагорода гарної юності.
  • Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне.
  • Що вподобав, на те й перетворився.
  • Не за обличчя судіть, а за серце, а інший у бідності багатий?
  • Не називай,  те,  що породжує гіркоту.
  • Тінь яблуні не заважає.
  • Не розум від книг, а книги від розуму створились.
Переглядів: 38 | Додав: sate-movalit | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Контакти
Україна
Київська область
м. Біла Церква
вул. Ярослава Мудрого 21/2


тел.(04563) 5-35-67, тел./факс.(04563)5-15-46, моб.тел.(096)996-52-86, (066)337-82-16 mcollege@magnus.kiev.ua, skype: TEK_BNAY
Карта