Вимоги до знань


Фонетика. Орфоепія

Студенти повинні знати:

  • Особливості формування української літературної мови, її відмінності від загальнонародної національності;
  • Звукову систему української мови, склад і класифікацію голосних і приголосних;
  • Зміни звуків у потоці мовлення, звуків і фонем у процесі словозміни і словотвору, зумовленість цих змін.

Студенти повинні вміти:

  • Визначати звуковий склад слів, потоку мовлення, характеризувати кожен звук;
  • Визначити і характеризувати асиміляцію, дисиміляцію, спрощення;
  • Дотримуватись норм вимови, властивих українській літературній мові, помічати відхилення від них, удосконалювати своє мовлення.

Графіка й орфографія

Студенти повинні знати:

  • Буквенний склад української мови;
  • Терміни, пов’язані з розділом “Орфографія», зміст кожного з них;
  • Принципи українського правопису й написання, що відповідають кожному з них;
  • Орфографічні норми, властиві сучасній українській мові.

Студенти повинні вміти:

  • Визначити буквенний склад слів;
  • Встановлювати звуко-буквеним співвідношенням заданих слів;
  • Розміщувати слова в алфавітному порядку;
  • Визначити орфограми в словах і тексті;
  • Формулювати правила щодо певних орфограм;
  • Грамотно писати, ілюструючи володіння орфографічними нормами та демонструючи високу культуру писемного мовлення.

Словотвір

Студенти повинні знати:

  • Зміст терміна «морфеми»;
  • Типи морфем, наявних у слові, функції кожного з них;
  • Різницю між коренем та основою слова; ознаки основи;
  • Суть кожного способу словотвору, різновиди морфологічного, морфолого-синтаксичного способу;
  • Спільне і відмінне між лексико-синтаксичним і лексико-семантичним способами;
  • Особливості й послідовність виконання морфемного й словотвірного розборів.

Студенти повинні вміти:

  • Розрізняти змінні й не змінні слова, визначати морфемну будову їх;
  • Добирати споріднені слова;
  • Розмежовувати слова з омонімічними морфемами, зокрема коренями;
  • Визначати основу слова, її ознак;
  • Розрізняти слова похідні й не похідні, не похідні й твірні;
  • Добирати твірні слова для названих похідних;
  • Визначати словотворчий засіб для похідних слів, утворених на основі різних способів словотвору;
  • Виконувати морфемний і словотвірний розбори;
  • Користуватися словниками морфемної будови, словотвірним.

Граматика. Морфологія. Іменні частини мови

Студенти повинні знати:

  • Теоретичний матеріал стосовно принципів поділу слів на частини мови;
  • Сементику, морфологічні ознаки, синтаксичні функції іменників, прикметників, числівників, займенників;
  • Поділ іменників, прикметників, числівників, займенників за значенням та мовними ознаками;
  • Істотні особливості кожної іменної частини мови;
  • Особливості словозміни іменників, прикметників, числівників, займенників.

Студенти повинні вміти:

  • Визначати належність слів до певних частин мови, враховуючи явища переходу з однієї частини мови в іншу; характеризувати слова за належністю до частин мови на основі лексичного значення, морфологічних ознак, синтаксичних функцій;
  • Вживати нормативні граматичні форми, що виявляють відповідні граматичні категорії іменникі, прикметників, числівників, займенників;

Дієслово. Прислівник

Студенти повинні знати:

  • Теоретичний матеріал про дієслово і прислівник як частини мови;
  • Граматичні категорії дієслова, вияв їх у співвідносних граматичних формах;
  • Граматичні ознаки різних дієслівних форм;
  • Правила словозміни дієслів;
  • Закономірності утворення дієприкметників, дієприслівників;
  • Особливості побудови речень із дієприкметниками, дієприслівниками безособовими формами на –но, -то;
  • Різновиди прислівників за значенням;
  • Правила правопису прислівників.

Студенти повинні вміти:

  • Називати дієслово, прислівники та їх форми аналізованих речень;
  • Утворювати дієслівні форми що виявляють різні граматичні категорії, в т.ч. категорії виду, способу, часу;
  • Визначати дієвідміни дієслів, вживати відповідні особові закінчення;
  • Визначати дієприкметники, дієприслівники в реченнях, характеризувати їх;
  • Утворювати форми дієприкметників, дієприслівників;
  • Відмінювати дієприкметники ;
  • Виконувати повний морфологічний розбір дієслівних форм;
  • Відрізняти прислівники від однозлучних слів на основі значення та правопису;
  • Відрізняти прислівники від однозвучних слів інших частин мови на основні значення та правопису.

Службові частини мови. Вигук

Студенти повинні знати:

  • Семантичні типи прийменників, їх групи за походженням і складом;
  • Синтаксичні функції сполучників, їх поділ за походженням, складом і способ уживанням;
  • Семантичні типи вигуків, їх групи за походженням.

Студенти повинні вміти:

  • Правильно поєднувати прийменники з відповідною відмінковою формою, визначити їх семантичний тип;
  • Розрізняти прийменники й  однозвучні з ними інші частини мови;
  • Відповідно до стилю добирати прийменники і з синонімічного ряду;
  • Записувати складні прийменники за правилами орфографії;
  • Будувати різні типи складносурядних та складнопідрядних речень послуговуючись відповідними сполучниками;
  • Правильно вживати частки відповідно до виконуваних ними функцій;
  • Уміти за допомогою вигуків виражати різні відчуття, волевиявлення.

Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія

Студенти повинні знати:

  • Визначення слова і фразеологізму, ознаки і функції слова, фразеологізми;
  • Лексичне значення слова, групи слів за кількістю наявних у них значень;
  • Групи лексик за семантичними відношеннями між словами; групи лексики за їх походженням; стилістичні групи лексики;
  • Зміни що відбуваються в лексичному значенні слова і словниковому складі у процесі розвитку мови і суспільства; види лексики за активністю вживання та поширеністю в мові;
  • Види фразеологізмів, їх походження;
  • Типи словників, різницю між енциклопедичними лінгвістичними словниками;

Студенти повинні вміти:

  • Розмежовувати слова повнозначні й неповнозначні;
  • Визначати лексичне значення повнозначних слів конкретне й абстрактре, пряме й переносне значення;
  • Вживати умовленні слова різних груп;
  • Визначати неологізми та архаїзми в текстах;
  • Визначати фразеологізми;
  • Визначати джерела фразеологізмів;
  • Користуватися фразеологічними словниками.

Синтаксис простого речення

Студенти повинні знати:

  • Що таке словосполучення, їх типи за морфологічним вираженням головного слова та за смисловими відношеннями між головним залежним словами, способи зв’язку слів у словосполученні;
  • Основні ознаки речення, що репрезентують його структурно-семантичну єдність і самостійність, типи речень за метою висловлювання та структури, типи простих речень;
  • Основні ознаки головних членів речень, їх типи за будовою та способом вираження; розділові знаки між ними;
  • Диференційні ознаки другорядних членів речення, їх види; структурні та семантичні особливості односкладних речень, їх типи за способом вираження головних членів.

Студенти повинні вміти:

  • Відокремлювати та самостійно будувати словосполучення, розмежовувати синтаксично вільні і синтаксично нечленовані, прості й складні, за семантичними відношеннями та морфологічним вираженням головного слова; визначити способи підрядного зв’язку ;
  • Аналізувати прості речення як багатовимірну синтаксичну одиницю; визничити речення за метою висловлювання, будовою, відокремлювати головні та другорядні члени речення й характеризувати їх;
  • Розрізняти двоскладні й односкладні прості речення, повні й неповні, визначити і самостійно складати дієслівні та іменникові односкладні речення;
  • Правильно ставити розділові знаки між підметом і присудком та в неповному реченні, за правилами орфографії записувати прикладки.

Просте ускладнене речення

Студенти повинні знати:

  • Умови відокремлювання членів речення та основні правила відокремлення другорядних членів речення;
  • Типи звертань вставних слів;
  • Правила вживання розділових знаків у реченнях із звертаннями, вставними і вставленими компонентами;

Студенти повинні вміти:

  • Розрізняти ускладню вальні елементи речень;
  • Відрізняти звертання від підмета, вставні конструкції від вставлених;
  • Ставити розділові знаки у реченнях з ускладню вальними елементами.

Складне речення

Студенти повинні знати:

  • Засоби зв’язку частин складного речення та їх класифікацію;
  • Вид складносурядних, складнопідрядних, безсполучникових та багатокомпонентних складних речень; структурні типи складних синтаксичних цілей;
  • Способи відтворення чужого мовлення;
  • Розділові знаки у складному реченні;

Студенти повинні вміти:

  • Розпізнавати сполучникові(складносурядні та складнопідрядні) й безсполучникові складні речення в тексті; пряму й непряму мову, діалог і цитату, складне синтаксичних цілей;
  • Розрізняти їх, добирати до складних речень синонімічні варіанти;
  • Сладати за значені конструкції відповідно до комунікативного  завдання;
  • Інтонаційно та пунктуаційно оформлювати їх.
Контакти
Україна
Київська область
м. Біла Церква
вул. Ярослава Мудрого 21/2


тел.(04563) 5-35-67, тел./факс.(04563)5-15-46, моб.тел.(096)996-52-86, (066)337-82-16 mcollege@magnus.kiev.ua, skype: TEK_BNAY
Карта