Література вивчається не для того, щоб через кілька років по закінченні школи людина була готова повторити те, що вона завчила. Кінцевою метою вивчення літератури є становлення внутрішнього людського світу – моралі, культури, краси.

В . Сухомлинський

 

 

 

 

       

 


    «Кожна людина, – писав геніальний Леонардо да Вінчі, - може знову довести теорему Піфагора, але ніхто не зможе вдруге намалювати «Дами з камеліями». Справді, тільки один раз це відбулося в історії світової цивілізації . Тільки один раз англійцям послано Шекспіра , французам Бальзака, а нам, українцям, Шевченкове «І мертвим, і живим …» чи Лесину «Лісову пісню» із напучуванням «не зневажай душі своєї цвіту » або Лінине:

О люди , люди, Божа подобизна.
До чого ви цю землю довели?!

   Багато цитувати не хочеться, але як не згадати думки американського письменника Джона Чивера: «Художня література - наш найсокровенніший і найдієвіший засіб спілкування. Це воістину єдиний спосіб обговорити один з одним глибинні наші турботи: самотність, любов, прагнення, страх…»

Сьогодні життя не раз переконувало, що у добу інтернетних технологій, новітніх інформаційних систем, книга залишається своєрідним «Еверестом», з вершини якого ідемо до власного «Я».
   Сучасні підлітки, молодь потерпають від духовного спустошення, байдужості, браку любові й уваги або відсутності їх взагалі. Вони навіть не усвідомлюють, що марнують час, стають просто споживачами. А людина, котра зруйнована зсередини, руйнує і світ. Саме сьогодні різко постала дилема – бути чи мати – і вирішується вона на користь мати, часто будь-якою ціною, за рахунок утрати совісті, честі, гідності, порядності, за рахунок підлості і навіть злочину. Крім того, у напівпорожні духовні ніші повзе чужа ментальність, чужа культура. Ця проблема набуває особливої гостроти . Проблема ж особистості гостро ставилася митцями, філософами в усі часи і розкривалася у літературі ще за часів Київської Русі («Слово про Ігорів похід», «Повість минулих літ» - любов до вітчизни, відстоювання людської гідності)

   Ідеї гуманізму рішуче обстоював Г.Сковорода. Його знаменита настанова «пізнай самого себе» передбачає виявлення власних здібностей, закладених природою, усвідомлення власних фізичних і розумових можливостей, а це в свою чергу дає змогу обрати «сродну працю» і трудитися, щоб забезпечити не лише особисті матеріальні потреби, а й духовні, відчути насолоду від праці.

   Художня література в Україні завжди була і залишається чимось більшим, ніж просто література. Поринаючи у світ слова образів, молодь проходить разом з літературними героями їхніми шляхами, проживає їхнє життя, відчуває усю складність життєвих колізій і вчиться, як треба і як не треба чинити, щоб завжди залишатися людиною серед людей.

   Рідна література відкривається перед нами новими гранями, як могутнє джерело української духовності, своєрідний генетичний код, пам’ять народу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 


                                                                                                                                                                          

Контакти
Україна
Київська область
м. Біла Церква
вул. Ярослава Мудрого 21/2


тел.(04563) 5-35-67, тел./факс.(04563)5-15-46, моб.тел.(096)996-52-86, (066)337-82-16 mcollege@magnus.kiev.ua, skype: TEK_BNAY
Карта